Автор вдало сконцентрував увагу саме на ключових аспектах розвитку системи освіти. Як обирались цілі та моделі, за якими працює університет у Західній та Східній Європі, роль академічної колегіальності і менеджеріального підходу в управлінні закладом, причини поспуту і невдач на основних академічної кар'єри, різниця в поведінці та результатах "глобальних" та "локальних" дослідників, як з'явилась наукова "супер-єліта" та її місце в створенні наукових результатів світового класу, нарешті, роль молодшого покоління дослідників в академічному житті - усе це розглянуто в цій книзі.
Для українських дослідників та агентів змін важливо, що професор Квієк зміг у широкому європейському контексті показати як здобутки, так і прорахунки польської освітньої політики. Це вдалося завдяки компаративному аналізу в рамках світового та континентального проектів CAP та EUROAC.
Повчальною є й методологічна частина книги - вона ілюструє і складність, і плідність серйозного статистичного аналізу, використовується багато мало відомих в Україні дослідницьких методик. Як результат - вміле поєднання кількісного та якісного підходів до вивчення обраних явищ.
Зміст
Про автора
Передмова
Лілія Гриневич
Вступ
Адаптація вищої школи до мінливого світу
Розділ 1
Історичний контекст:
посткомуністичні трансформації університетів
у Центральній Європі
Розділ 2
Управління у вищій школі:
академічна колегіальність
і університет як «спільнота дослідників»?
Розділ 3
Академічна кар’єра:
стабілізація, малі кроки і великі етапи
Розділ 4
Інтернаціоналізація наукових досліджень
та її вплив на наукову продуктивність
Розділ 5
Нерівності в створенні наукового знання
та роль найпродуктивніших науковців
Розділ 6
Молоді академічні кадри:
міжпоколіннєві відмінності в науковій праці й
продуктивності
Розділ 7
«Закон про науку 2.0» і вимірність та порівнянність
наукових здобутків
Післямова
Тарас Фініков
Бібліографія
Предметний покажчик